Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Загальні положення

           Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (частина 3 стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та рекомендацій Державної служби якості освіти України до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі.

       І. Положення поширюється на всіх представників навчального закладу та учасників освітнього процесу. Завдання внутрішної системи забезпечення якості освіти є забезпечення якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти. Внутрішня система забезпечення якості включає:стратегію та процедури забезпечення якості освіти; систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм;створення в ліцеї інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування. Визначено чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ліцею:освітнє середовище;система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;система педагогічної діяльності; система управлінської діяльності. Колегіальним органом управління навчального закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

       II. Стратегія та процедури забезпечення якості освітиЗабезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає: – наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо); – організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти; – контроль освітньої та виховної діяльностей;– якість підготовки працівників на всіх рівнях;– надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками, відповідальності кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг та відповідальність кожного здобувана про якісне отримання таких послуг. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах: – принцип цілісності, який полягає в єдності впливів освітньої діяльності на здобувачів освіти, їх підпорядкованості головній меті освітнього процесу, передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою,має прагнення до самовдосконалення і навчаннявпродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності; – принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;– принцип розвитку, виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності; – принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності; –  принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу. Принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.Основні завдання стратегії:– педагогіка партнерства;– орієнтація на учня;– сучасне освітнє середовище;– виховання на цінностях.Система внутрішнього забезпечення освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:– вдосконалення планування освітньої діяльності, через затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;– підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти, шляхом впровадження нових освітніх технологій та методик навчання;– підвищення кваліфікації педагогічних працівників для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;– забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність навчального закладу;– створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;моніторинг якості освіти.

              III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

3.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

3.2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними передбачає:посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

3.4. Порушенням академічної доброчесності вважається:академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

3.5. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

3.6. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:-ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

           IV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнівКомпетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;сформованість предметних умінь і навичок;рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);самостійність оцінних суджень.Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.

Рівні навчальних досягнень. Бали. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

I. Початковий:

1. Учні розрізняють об’єкти вивчення.

2. Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення

3. Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

II. Середній:

4. Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5. Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.

6. Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

III. Достатній:

7. Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знаютьосновоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8. Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,хоч і мають неточності.

9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

IV. Високий:

10. Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

11. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми.

12. Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх.